Наше місто

Історія


Театр у Житомирі, 19 століття

Площа у Житомирі, 19 століття
Житомир належить до найдавніших міст України. Ще з часів середньовіччя і до сьогодні Житомир був і є адміністративним центром регіону, а у 1918 році тут протягом кількох тижнів працював уряд Української Народної Республіки.

Археологічні розкопки

Археологами виявлені поблизу міста поселення і кургани епохи бронзи, ранньої залізної доби. В межах міста розкопано також могильники VII сторіччя та залишки староруського городища Х — XIII століть. У 1878 році київський професор Володимир Антонович почав розкопки в околицях Житомира давньоруського городища Х-XI ст. З 1886 року археологічні розкопки на території міста вів Сергій Гамченко, результатом яких була його монографія «Житомирський могильник».
У 1990 році в Житомирі на базі обласного спортивно-туристичного клубу «Полісся» була створена група спелеологів, яка розпочала вивчення підземних ходів міста та області. В огляді та науковій розробці знахідок брали участь, зокрема, М. Ю. Брайчевський, С. О. Висоцький[14]. Дослідження підземель міста продовжується[15]
6 жовтня 2016 року на вул. Великій Бердичівській у середньовічне підземелля провалився бульдозер[16][17][18][19][20] На дослідження було виділено 300 тис. грн. З 16 жовтня по середину грудня 2016 року проходили археологічні розкопки на Замковій горі, де зародилося стародавнє місто.[21] Виявилося, що культурний шар Житомира сягає п'ять метрів і більше.[20] Археологи знайшли старовинний посуд, предмети побуту, монети часів Київської Русі (882—1240), празькі гроші часів правління короля Вацлава ІІ (1271—1305), козацькі люльки XVI століття, мушкетні кулі тощо.[21] За словами старшого наукового співробітника Житомирського обласного краєзнавчого музею Олександра Тарабукіна[22], вперше на території Житомирщини знайдена монета з арабською в'яззю та візерунками.[21]

Писемні джерела

Перша літописна згадка про Житомир відноситься до 1240 року, у зв'язку з походом на захід війська Батия, після розгрому Києва[джерело?]. Житомир, під час монголо-татарського нашестя, було цілком розорено й зруйновано[джерело?]. До XVII століття місто постраждало від татар ще кілька разів.
У 1444 році Житомир одержав магдебурзьке право. Місто поступово росло, будувалося, розвивалися ремесла, торгівля. Його центром і найзначнішою спорудою був замок. У 40-х роках XVI століття замок був перебудований і укріплений за проектом місцевого зодчого Семена Бабинського. Товсті стіни були оточені оборонним ровом, заповненим водою. Після Люблінської унії 1569 року Житомир увійшов до складу Речі Посполитої.

Українська революція 1917—1921

В 1917 році місто входить до складу Української Народної Республіки.
У листопаді 1921 року, під час Листопадового рейду, теренами області пролягав шлях Волинської (командувач — Юрій Тютюнник) та Подільської групи (командувачі: Михайло Палій-Сидорянський та Сергій ЧорнийАрмії Української Народної Республіки.
Внаслідок поразки Перших визвольних змагань місто надовго окуповане більшовиками.

Голодомор 1932—1933

Місто постраждало внаслідок голодомору 1932—1933. В основному голод зачепив довколишні села, але й у самому місті зареєстровані факти голодної смерті, масових хвороб та психозів, викликаних тривалим голодуванням.
Крім того, до складу сучасного Житомира увійшли села та хутори, які були повністю або частково знищені голодомором: с. Смоківка, с. Соколова Гора, с. Шляхта, с. Крошня Українська, с. Смолянка Друга, с. Крошня Чеська, с. Нова Крошня, а також хутори ВидумкаКиналевськогоХінчанка ДругаХранівкаХінчанка ПершаЦерковщинаШевченка (два однойменні хутори), БогуніяВиговськогоСтара Рудня.
Всі ці населені пункти на сьогодні не існують, а населення, яке пережило геноцид, частково інтегрувалося у міську громаду Житомира.

Післявоєнний період

За період 1957—1990 років у місті побудовані десятки промислових, транспортних, будівельних, інженерних об'єктів. Серед них — льонокомбінат, заводи хімічного волокна, верстатів-автоматів, «Промавтоматика», «Електровимірювач», металоконструкцій, загороджувальних конструкцій, м'ясокомбінат, завод лабораторного скла, паперова фабрика (яка випустила перші кілограми паперу в червні 1962 року) тощо. Чисельність зайнятих у промисловому виробництві тільки за 1968—1976 р. зросла вдвічі. У місті з'явилися нові вищі, середні спеціальні, науково-дослідницькі, проектно-конструкторські організації, розвивалися установи культури, спорту, туризму[23].

Населення

Зміни населення
РікНаселенняЗміна
1545600
17985400+800.0%
188454 800+914.8%
189765 900+20.3%
190988 000+33.5%
191390 700+3.1%
192364 200−29.2%
192669 700+8.6%
193995 100+36.4%
194140 100−57.8%
194553 000+32.2%
195076 000+43.4%
1959105 600+38.9%
1962117 000+10.8%
1970160 900+37.5%
1979243 800+51.5%
1989292 100+19.8%
1994302 800+3.7%
2005277 900−8.2%
2008272 500−1.9%
2010271 700−0.3%
2012271 800+0.0%
2015269 900−0.7%
Докладніше: Населення Житомира
Найдавніша відома інформація про кількість населення Житомира відноситься до перепису 1545 року з «Литовської метрики», проведеного за наказом великого князя Жигмунта. За матеріалами люстрації населення міста становило 600 осіб.
Станом на 1788 рік в Житомирі налічувалось 303 двори[24]. Що приблизно могло складати близько 2600 осіб.
За даними першого перепису населення 1897 року в Житомирі проживало близько 66 000 осіб.
На 1 жовтня 2007 р. чисельність наявного населення м. Житомира за оцінкою становила 272,2 тис. осіб, у тому числі Богунського району — 153,7 тис. осіб, Корольовського — 118,5 тис. осіб. Упродовж січня-вересня 2007 р. чисельність населення обласного центру зменшилась на 2049 осіб. У загальному зменшенні частка природного скорочення склала 10,5 % (216 осіб), а міграційного — 89,5 % (1833 особи).
Станом на 1 лютого 2015 року населення Житомира становило 269 870 осіб, тут мешкало 21,5 % населення Житомирської області.[25]

Національний склад

Динаміка національного складу населення Житомира за даними переписів:
1926[26]1939[27]1959[28]1989[29]2001[29]
українці37,2 %47,8 %56,4 %71,8 %82,9 %
росіяни13,7 %10,5 %18,9 %~16 %~10 %
євреї39,2 %30,6 %13,9 %3,7 %0,6 %
поляки7,4 %7,9 %8,7 %~6 %~4 %
інші2,5 %3,2 %2,1 %2,5 %2,5 %
населення, тис.76,695,1105,6292,1284,2

Розподіл населення за рідною мовою (2001)[ред. | ред. код]

українськаросійська
83,18 %16,27 %

Храми міста

Українська православна церква Київського патріархату

Українська православна церква Московського патріархату[ред. | ред. код]

Римсько-католицька церква[ред. | ред. код]

Українська греко-католицька церква[ред. | ред. код]

  • Свято-Введенський монастир Сестер Чину Святого Василія Великого
  • Церква на честь Входу Господнього в Єрусалим (будується на розі вул. Шевченка — вул. Вітрука)[38]

Старообрядці[ред. | ред. код]

Юдейські релігійні організації[ред. | ред. код]

  • Синагога «Хабад»

Німецька євангелічно-лютеранська церква[ред. | ред. код]


Лютеранська кірха
Інші релігійні організації євангельських християн-баптистів
  • Церква євангельських християн-баптистів
  • Церква «Різдва»
  • Церква «Еммануїл»
  • Церква «Маяк надії»

Засоби масової інформації

Газети
Телеканали
  • ЖОДТРК «Житомир» — регіональний телеканал Житомирської області[39]
  • Телеканал СК1
  • Союз-ТВ[40]
FM-радіостанції

Наше місто Наше місто Reviewed by новини on грудня 16, 2018 Rating: 5

Немає коментарів:

На платформі Blogger.